Європа зробила це.
«Зелений пакт (Green Deal)», в основі якого досягнення «вуглецевої нейтральності» до 2050 року – став частиною законодавства ЄС. Це нова стратегія зростання, заради зростання, яке більше дає, а не забирає. «Європейський зелений курс» показує нам, як трансформувати наш спосіб життя та роботи, виробництва та споживання так, щоб ми жили більш здоровим життям і щоб наш бізнес був інноваційним. Green Deal – це тільки напрямок, загальна концепція розвитку на найближчі десятиліття. ЄС вже має істотний прогрес в сфері охорони навколишнього середовища. З цієї точки зору життя в Європі зараз сильно відрізняється від того, яким воно була 30 і більше років тому. Але зробити треба набагато більше.
Пакет включає в себе скорочення масштабів забруднення навколишнього середовища, розвиток «чистого» транспорту і «чистої» енергетики, підвищення якості управління відходами та перехід до циклічної економіки, розвиток стійких практик ведення сільського господарства і збереження біорізноманіття. При цьому важливо, що нова програма ЄС керується не ідеологією, а результатами наукових досліджень і об’єктивними даними.
Зміни в європейській економічній політиці не можуть обійти стороною Україну. Економіки наших країн взаємопов’язані, перш за все, через міжнародну торгівлю. ЄС має довгострокову стратегію і комплекс інструментів для глибокої структурної перебудови енергетики та інших галузей, а також всі шанси взяти на себе роль глобального економічного лідера. Україна також повинна відновлювати економіку і створювати середньо- і довгострокові орієнтири для бізнесу та суспільства.
Але зараз існує ризик того, що втілення концепції в довгострокові плани і програми буде відкладено в через пріоритизацію кризового менеджменту на латання дірок. Це загрожує Україні тим, що ми втратимо унікальний історичний шанс перевести економіку на принципово нову ступінь і стати частиною розвитку оновленої “зеленої” Європи.
Для України особливе значення мають ті розділи ЄЗК, що стосуються сільського господарства та біорізноманіття, і ми повинні в рамках співпраці з ЄС позиціонувати себе як стратегічного партнера в даних сферах. Україна має один із найбільших показників розораності земель в світі.Щодо лісів, за різними джерелами, вони займають 14,5-16% території України, в той час як у ЄС ця цифра сягає 43%. Не забуваємо про постійні повідомлення про суцільні вирубування в Україні. Тож у цьому питанні, як і в розширенні меж охоронних та заповідних територій, навряд чи Україні вдасться наблизитись до цілей ЄС. Другим питанням є те, що Європа активно пропагує органічне виробництво. Це доволі правильний підхід, але знову ж таки: чи зможуть цю органічну продукцію дозволити собі споживачі? З європейським рівнем доходів — скоріш за все, що так, оскільки частка витрат на продукти харчування в ЄС значно менша, ніж в Україні, де споживачі понад 40% своїх доходів витрачають на продукти харчування. Наші громадяни в першу чергу дивляться на співвідношення ціни та якості, й лише заможні верстви населення мають змогу купувати органічну продукцію. Тому в цьому напрямку Україна має давати опцію, але це не має бути зобов’язанням.
Європейські продукти харчування мають певний сталий стандарт: безпечність, поживність та якість. Це є результатом багаторічної політики ЄС. Нова стратегія передбачає наступні кількісні цілі: знизити використання пестицидів на 50%, на 20% використовувати менше добрив, зменшити застосування антимікробних препаратів, на 50% скоротити втрати родючості ґрунту, повернути втрати біорізноманіття та на 25% збільшити використання площ землі під органічне виробництво.
Встановлені планові показники не є обов’язковими до виконання, проте несуть рекомендаційний характер для країн-членів. «Європейський союз не приховує, що буде вимагати від третіх країн, які хочуть імпортувати свою продукцію до ринку ЄС, відповідності до екологічних та кліматичних стандартів, які зафіксовані у ЄЗК, тому Україні потрібно зважати на цю можливу загрозу і швидко рухатись далі.
Європейський зелений курс базується на сучасних досягненнях в сфері діджиталізаціі. Використання якісних та біологічних пестицидів, європейської високоінтелектуальної техніки, застосування систем точного землеробства для більш точного внесення пестицидів і добрив, екологічно дружніх методів господарювання, такі як технології неглибокої оранки – ключові елементи адаптації згідно стандартів ЄС. Виробництво з дотриманням принципів ЄЗК, буде більш конкурентне на європейському ринку.
Українська влада на всіх рівнях повинна створювати умови для розширення технічного і науково-дослідного співробітництва з інституціями ЄС та звертатися до кращого досвіду побудови діджиталізованої, ефективної, соціально справедливої і дружньої до навколишнього середовища економіки найуспішніших європейських міст і регіонів.
Завдання ЄС вкрай амбітне і складне. Але цілі сталого розвитку чітко викладені, прив’язані до конкретних термінів. Європа планує стати першим в світі кліматично нейтральним регіоном, першопрохідцем на цьому шляху. Але, найближчим часом у неї з’являться послідовники.
Роботи багато, але це потрібні кроки для України. Незалежно від партнерства з ЄС чи євроінтеграційних зобов’язань, це має бути нашою власною ціллю, і ми маємо використати ЄЗК і співпрацю в рамках його імплементації для того, щоб наш власний агропромисловий комплекс розвивався в правильному для країни напрямку: конкурентоспроможний і кліматично адаптований.
«Ми зобов’язані досягти успіху заради нашої планети і життя на ній, заради природної спадщини нашої країни, біорізноманіття, наших лісів і наших морів. Показуючи решті світу, як бути стійкими і при цьому конкурентоспроможними, ми переконаємо і інші країни приєднуватися і слідувати цим шляхом.»
© президент Європейської комісії, Урсула фон дер Ляєн
Ми всі можемо бути залучені в цей процес переходу і ми всі можемо скористатися цими новими можливостями.
